АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ Борис Дмитрович (24.07/5.08.1899, м. Ромни, тепер Сумська обл.—8.05.1984, Київ) — український письменник, політ, і громадський діяч. Навчався 1917—18 в Харків, ун-ті, закінчив 1923 Київська ІНО. 1935 його звинуватили у належності до Укр. військ, організації і Укр. національний центру, які нібито «прагнули повалити радянську владу в Україні», за що письменник потрапив до концтаборів і на заслання (1935—56). Реабілітований 1956. Автор прозових книжка «Запорошені силуети» (1925), «Справжній чоловік» (1929), «Крила Артема Летючого» (1932), «Слово матері» (1964) та інший романів «Січ-мати» (1926— 30, ч. І), «За ширмою» (1963); літературознавчих, есеїстичних збірник, збірка «Про що і як» (1962), «В літературі й коло літератури» (1964), «Здалека й зблизька» (1969) , а також мовознавчої книжка «Як ми говоримо» (1970) , неодноразово пере-виданоїв Україні та за кордоном. Зазб. прози «Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки» (1989) А.-Д. посмертно удостоєний звання лауреата Держ. премії України імені том Г. Шевченка (1992). До постаті Шевченка А.-Д. звернувся ще у ст. «Велетню пролетарської поезії» в газета «Известия Ах-тьірского уездисполкома и уездпарткома КП(б) Ук-раиньї», надрукований український мовою за підписом «Б. Давидів» (1921. 12 берез.). Згодом письменник не раз звертався до образу Шевченка у книжка літературний репортажів «Землею українською» (1929) та «В сім’ї вольній, новій...» (1960). Опинившись у засланні в Казахстані 1934, де влаштувався у видавництво «Казкрайогиз» редакція, редактор, редагований, редагування художній відділу, А.-Д. повідомив свого друга Ю. Самброса в листі від 17 жовт. 1934: «Упорядковую оце “Кобзар” казахською мовою з моєю вступною статтею і загальною редакцією...» (Самброс Ю. Шаблі. Мій шлях до комунізму. К., 1988). Але 2 січ. 1935 в Алма-Аті А.-Д. знову заарештували, тож цей видавничий проект не було реалізовано. У 1960-х написав ще два літ,-публіцистичні нариси про Шевченка — «Парадокс епохи» та «Страшний і по смерті» (зб. «Здалека й зблизька»). Те.: Нащадки прадідів. К., 1998; Тв.: У 2 т. К., 1999.