ГУМЕННА Докія Кузьмівна (10.03.1904, м. Жашків, тепер Черкас, область, обласний — 4.04.1996, м. Нью-Йорк, США) — український письменниця. Закінчила 1926 Київська ІНО. Належала до спілки селянських письменників «Плуг». Емігрувала (1944), жила у США. Вершина творчості Гуменна Докія — тетралогія «Діти Чумацького шляху» (1948—51). Роман «Скарга майбутньому» (1964) Гуменна Докія присвятила 150-літньом.у ювілею від дня народження Шевченка, супроводивши кожен із трьох розділів епіграфом із його творів. У прозі й книжці спогадів Гуменна Докія (Дар Евдотеї: У 2 т. Балтимор; Торонто, 1990; К., 2004. Кн. 1—2) трапляються згадки про Шевченка, ремінісценції з його творів, здебільшого в автобіогр. контексті. Гуменна Докія акцентує тему «земляцтва» у різних аспектах, варіює шевченківський образи села, природи. У ст. «У важкі та радісні хвилини» (1995) письменниця згадує про пошану до Шевченкової творчості у її родині, відзначає вплив поета на формування свого світогляду, на інтелектуальне зростання. Те.: У важкі та радісні хвилини //ЛУ. 1995.9 берез.