КОБРИНСЬКА (дівоче прізвище — Озаркевич) Наталія Іванівна (8.06.1855, с. Белелуя, тепер Снятинського р-ну Івано-Франківська область, обласний — 22.01.1920, м. Болехів, тепер тієї ж обл.) — український письменниця, феміністка, організаторка жіночого руху в Галичині, засновниця «Товариства руських жінок» (1884). Кобринська Наталія — видавець збірник, збірка «Перший вінок. Жіночий альманах» (1887), трьох випуск «Нашої долі» (серія «Жіноча бібліотека», 1893, 1895, 1896). Авторка публіцистичних ст., у яких згадувала ім’я Шевченка у зв’язку із лейпцизьким і кожанчиковським віщання творів поета («Руське жіноцтво в Галичині в наших часах», 1887), із характеристикою народних пісень про родинне життя (альм. «Наша доля». 1893. Кн. 1), у зв’язку зі сторіччям від утвердження нової української літератури («Промова на науковій Академії в ювілей відродження русько-української літератури», 1898). Хоча висловлювання Кобринська Наталія не вирізняються наук, новизною, вони цікаві як свідчення поширення та сприймання творів Шевченка в Галичині 1870—90-х (див.: «Автобіографія», 1893) і того впливу, який вони справили на письменницю та її покоління. Те.: Вибрані твори. Кобринська Наталія 1980.