ТАНК Максим (справж. — Скурко Євген Іванович; 4/17.09.1912, с. Пільковщина, тепер М’ядельського р-ну Мін. область, обласний Білорусь — 7.08.1995, Мінськ, похований у рідному селі) — білоруський письменник і перекладач. Народний поет Білорусі (1968), академік АН Білоруської РСР (1972), лауреат Держ. премії Союзу РСР (1948), Ленінської премії (1978). Навчався в декількох гімназіях. Був арештований 1933 й 1934. Автор численних збірник, збірка поезій «На етапах» (1936), «На камені, за- М. Танк лізі й золоті» (1951), «Ковток води» (1964), «Ключ журавлиний» (1972), «Аує Магіа» (1980), «Еггаїа» (1996, видано посмертно) та інший низки поем. Перекладав рідною мовою твори П. Тичини, В. Сосюри, М. Рильського, М. Бажана, М. Нагнибіди та інший Шевченкові рядки «Думи мої, думи мої, / Лихо мені з вами! / Нащо стали на папері / Сумними рядами?..» Максим Танк взяв епіграфом до свого твору «Ой ви, пісні» (1935). Укр. поетові присвятив вірші «Вісникові свободи», «Тарасу», «Кобзареві», «Пісня Кобзаря» (всі — 1964). Переклав білоруський мовою уривок із поеми «Гамалія», вірш «Мені однаково, чи буду» (обидва — 1939). Те.: Кобзареві // Прапор. 1964. № 3; Пісня Кобзаря // Танк М. Перапіска з зямлей. Мінск, 1967. Світлана Колядко