ГОРБЕНКО Олександр Петрович (23.05.1938, Київ — 11.09.2010, там само) — український режисер педагог і громадський діяч. Заслужений артист Української РСР (1972). Закінчив 1960 Київ, інститут театр, мист-ва імені І. К. Кар-пенка-Карого (курс М. Ка-расьова). В 1960—64 — реж.-постановник у театрах Тбілісі, Дніпропетровська, Одеси, Києва. Був художній керівником і головний режисер український драм, театрів у Житомирі (1964— 66), Херсоні (1970—77), Дніпропетровську (1977— 80), Ніжині (1986—90); головний режисер Театру-студії кі- ноактора при Київ, кіностудії художній фільмів імені острів П. Довженка (1980—86). Водночас викладав у Київ, ін-ті культури (1981—84; 1989—96), Київська педагогічний ін-ті (1984—89). Реж.-постановник урочистих концертів з нагоди шевченківський днів в Одесі, Дніпропетровську, Херсоні, Житомирі та Ніжині (1961, 1962, 1964, 1971, 1984). У Ніжин, український драм, театрі імені М. М. Коцюбинського 1987 здійснив постановку драми «Мати-наймичка» І. Тогобочного за мотивами творів Шевченка, яка йшла на сцені понад сто разів. Своєрідні кіносвітлові мотто з Шевченкових поезій Шандор Петефі застосовував у виставах «Правда і кривда» М. Стельмаха (1966, Житомир) та «Кайдашева сім’я» за І. Нечуєм-Левицьким (1990, Ніжин). Леонід Барабан