ВЛАД (Ганцяк) Марія Миколаївна (25.08.1940, с. Розтоки, тепер Косівського р-ну Івано-Франківська обл.) — український письменниця, громадсько-культурна діячка. Закінчила 1968 Львів, ун-т. Працювала журналістом, 1992— 97 — головний спеціалістом виховної служби Міністерства оборони України, 2003—08 — редакція, редактор, редагований, редагування журнал «\¥е1соте Іо ІЛсгаіпе». Автор поетичних збірник, збірка «Грають в дримби вітри» (1971), «Мова полонин» (1981) та інший Автор прозової збірник, збірка «Який цей світ» (1992), роману «Святий Йосиф Обручник» (2009). У віршах «Село моє Розтоки» (1960), «Потік» (1964), «Осінь» (1985), «Терновий вінець» (1989), певного мірою — в поемі «Василь Стефаник» (1981) звеличено Шевченкову любов до рідного народу, повагу нащадків до його слова. Шевченковими мотивами пройняті поезії «Балада про слово» (1960), «Процесія на Голгофу» (1962), «Монолог краплини дощу» (1970), «Жальба» (1984) та інший Автор публіцистичних статей у періодиці та радіопрограм, присвячених життю і творчості Шевченка. Влад Марія належить етнографічний дослідження теми «Шевченко на Гуцульщині», історії та культури цього краю — «Стрітеннє» (1992). Була одним з організаторів у військ, частинах України так званий солдатських світлиць, шевченківський свят тощо. Належала до ініціаторів створення Т-ва український мови імені том Г. Шевченка.