ВОРОБКЕВИЧ Сидір Іванович (Ісидор; псевдонім — Данило Млака, Демко Маковійчук та ін.; 05.05.1836, Чернівці — 19.09.1903, там само) — український письменник, композитор, диригент, громадсько-культурний діяч, священик. Закінчив 1861 Чернівецька духовну семінарію, музичний, музика освіту здобував самотужки й у Віден. консерваторії (1868). У 1875—1901 — професор музики Чернівецька ун-ту, водночас керував хорами, зокрема хором т-ва «Руська бесіда». Один із засновників та редакція, редактор, редагований, редагування журнал «Буковинская зоря», альманах «Руська хата» та інший Автор багатьох поетичних, прозових і драм, творів. Деякі з них, зокрема поему «Нечай», позначено наслідуванням Шевчен-кової стилістики. Воробкевич Сидір належать численні солоспіви, інструментальні п’єси, понад 400 хорових творів переважно пісенно-ліричного плану, з яких близько 250 написано на його власні тексти. З поезією Шевченка познайомився на початок, початковий 1860-х. Поглибленому вивченню її сприяли брати Воробкевич Сидір і острів Барвінські, які надсилали Воробкевич Сидір нові віщання творів поета. Один із перших музичний, музика інтерпретаторів поезії Шевченка. Починаючи з 1860-х написав близько 15 хорів на його вірші. Сім хорів Воробкевич Сидір вийшли окремою збірник, збірка 1887 у Лейпцигу, збірник, збірка «12 пісень на хори мужеські а капела до слів Тараса Шевченка» опублікований 1906 за редакція, редактор, редагований, редагування Д. Січинського. У кращих хорах («Огні горять», «Три шляхи», «Минають дні» та ін.) Воробкевич Сидір піднявся до глибокого відтворення духу поезій Шевченка. Частина цих творів увійшла до репертуару хорових колективів 2-ї йол. 19 — початок, початковий 20 ст. Створив музику до п’єси «Назар Стодоля» (1874). Допомагав Й.-Ґ. Обрістові в його роботі над переклад творів Шевченка німецький мовою. Брав активну участь в організації 1889 і 1890 у Чернівцях шевченківський вечорів, на яких виголошував вступне слово (Буковина. 1889. 16 берез.). Те.: Вибрані поезії. К., 1964; Вибрані твори К., 1987.