ЗАБІЛА Віктор Миколайович (1808, х. Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівська область, обласний — 20.11/2.12.1869, м. Борзна Чернігівська обл.) — український поет-романтик. Навчався 1822—25 у Ніжин, гімназії вищих наук (закінчив неповний курс). У 1825—34 — на військ, службі. Поезії 3. друкувалися в «Ластівці» Є. Гребінки (1841). Шевченко знав 3. ще з розповідей В. Штернберга і 1842 переслав йому віщання «Гайдамаків» «на заочне знайомство». Особисто познайомилися вони 1843 в с. Качанівці, у маєтку Г. Тарновського, де збиралися діячі художній інтелігенції (В. Штернберг, 3., М. Глинка, М. Маркевич та ін.). Зустрічалися вони і в 1846 в с. Мойсівці, маєтку том Волховської, та взимку 1847 в Борзні на весіллі П. Куліша з острів Білозерською (О. Куліш). У січ. 1847 Шевченко відвідав друга на х. Забі-лівщині, намалював портрет 3. (див. Забіли Віктора Миколайовича портрет). Згодом 3. став прототипом героя повісті Шевченка «Ка-питанша». Відоме В. Штернберг. Портрет також жартівливе по- Забіли. Папір, олівець. 1838 слання 3. до Шевченка 1846, в якому він нарікає, що Шевченко, минаючи Борзну, його не відвідав (Зоря. 1893. № 5. С. 102—103). У паперах Шевченка, відібраних у нього під час арешту, були й вірші 3. (можливо, вищезгадане послання), які в протоколі допиту поета у Третьому відділі 26 квіт. 1847 названо «пасквільними». Залишається дискусійним питання про вплив Шевченка на поетичну творчість 3. Основний корпус його писань було створено ще до їхнього знайомства та виходу «Кобзаря» 1840. Однак не виключено, що помітне в пізніших творах 3., таких як «Зовсім світ перевернувся», посилення соціальний мотивів, можливо, пов’язано з їхніми стосунками. 1861 під час перепоховання Шевченка 3. супроводжував домовину від Борзни до Києва й від Києва до Канева, брав участь у похороні, разом із селянами впорядковував могилу поета на Чернечій горі.